Під солом'яним дахомСпинився час,В хаті край БогуславаНакрило нас.Світ навколоПрийняв зілля спокуси,З Дону додомуКозак вернувся.З Дону додому прийшов козак,Далося кохання йому взнак.Пустила дівчина коня в мак,На ньому поставила свій знак.Приспів:Козакове тіло цілувала дівчина,Молоко зелене своє діло робило.Кохання, кохання — Бог дав, Бог взяв,До його престолу козак душу поклав.Козакове тіло цілувала дівчина,Молоко зелене своє діло робило.Кохання, кохання — Бог дав, Бог взяв,До його престолу козак душу поклав.Богуслав! Богуслав!Видіти Бога, людям нелегко,Світ нечестивий котиться в пекло.Лишень кохання голову збудить,Але востаннє щастя не буде.З Дону додому прийшов козак,Далося кохання йому взнак.Пустила дівчина коня в мак,На ньому поставила свій знак.